Наталія Сумська — українська акторка театру й кіно, ведуча та народна артистка України. Одні глядачі знають її як Кайдашиху на сцені театру імені Івана Франка, інші пам’ятають у «Слузі народу» або впізнають голос Знахарки в анімаційній «Мавці». Ці роботи належать до різних періодів і допомагають побачити ширший творчий шлях акторки.
Окреме місце в її біографії посідає Шевченківська премія 2008 року. Її присудили за виставу «Про мишей та людей», а не за «Кайдашеву сім’ю»: для останньої роботи була інша відзнака.
Де народилася й навчалася Наталія Сумська
Наталія В’ячеславівна Сумська народилася 22 квітня 1956 року в селі Катюжанка Київської області. Таку біографічну довідку подає Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
У 1977 році вона закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого, де навчалася на курсі Анатолія Решетнікова. Того самого року розпочала роботу в театрі імені Івана Франка. Ці дати підтверджує й офіційна сторінка акторки на сайті театру.
Біографічні довідки вказують назву населеного пункту й області. Якщо важлива історія адміністративних меж, її варто перевіряти окремо: давню назву району не слід автоматично переносити на сучасну адресу.
Ролі на сцені театру Франка
У театральному профілі Сумської наведені ролі в різних постановках. Це зручна відправна точка для знайомства з її роботою:
| Вистава | Роль |
|---|---|
| «Візит» | Клер Цаханасян |
| «Кайдашева сім’я» | Кайдашиха |
| «Незрівнянна» | Флоренс Фостер Дженкінс |
| «Коріолан» | Волумнія |
| «Моя професія — синьйор з вищого світу» | Матільда |
Список у профілі описує репертуар акторки, але не гарантує її участі в кожному окремому показі. Перед купівлею квитка перевірте дату, склад і наявність місць в афіші театру. Ціни й графік можуть змінюватися.
Шевченківський комітет у своїй довідці також перелічує театральні роботи різних років: Дідону в «Енеїді», Машу в «Трьох сестрах», Емілію в «Отелло» та інші. Це перелік творчого доробку, а не розклад вистав на поточний місяць.
За яку виставу акторка отримала Шевченківську премію
У 2008 році Наталія Сумська стала лауреаткою Національної премії України імені Тараса Шевченка разом із Віталієм Малаховим і Богданом Бенюком. Комітет називає підставою відзнаки виставу «Про мишей та людей» театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв» за твором Джона Стейнбека.
Роль Кайдашихи також відзначена окремо. За інформацією театру Франка, за неї акторка отримала премію Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки у 2009 році. Це дві різні нагороди за різні роботи; їх легко переплутати в короткому переліку дат.
Інші нагороди
Театр зазначає, що звання народної артистки України Сумська має з 2000 року. У його переліку відзнак є й театральна премія «Київська пектораль»: зокрема за Машу в «Трьох сестрах» у 1999 році та за Гортензію у «Греку Зорбі» у 2010-му.
Указом Президента від 21 квітня 2026 року акторку нагороджено орденом княгині Ольги III ступеня. У документі вказано її роботу в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка.
Телебачення, кіно й озвучування
Окрім театральних ролей, Сумська працювала на телебаченні. За даними Шевченківського комітету, від осені 2003-го до початку 2010 року вона вела програму «Ключовий момент» на телеканалі «Інтер».
У серіалі «Слуга народу» акторка зіграла матір Василя Голобородька. Про склад родини головного героя писав телеканал «1+1» під час підготовки другого сезону. Це одна з екранних робіт, за якими глядачі можуть упізнати Сумську поза театром.
Є у її доробку й голосова роль. У мультфільмі «Мавка. Лісова пісня» Наталія Сумська озвучила Знахарку — про це повідомляла команда анімаційного проєкту. Це інший формат акторської роботи: персонажа створюють аніматори, а Сумська надає йому голос.
З чого почати знайомство з творчістю
Якщо цікавить театральна сцена, перегляньте профіль акторки й оберіть виставу з афіші на зручну дату. Тим, хто шукає телевізійну роботу, можна почати зі «Слуги народу»; для знайомства з озвучуванням — із «Мавки».
Інші біографічні та суспільні матеріали зібрані в розділі «Суспільство». Довідки театру й Комітету Шевченківської премії залишаються основними джерелами для перевірки ролей та відзнак, згаданих у цій статті.







Залишити відповідь